Уже неодноразово приходили у голову думки: як можна полюбити Україну, не знаючи, не бачачи її, не вміючи читати по долоні її просторів усе, що було, що є, що буде. А ще – не знаючи мови, якою те все написано.

Херсон, у якому цього року відбувалася Всеукраїнська студентська олімпіада, зустрів нас білими нареченими-вишнями, сміливішою, ніж у Кіровограді, весною і такими ж сміливими і російськомовними жителями. Наша країна є державою парадоксів, це засвідчив і той факт, що на змаганнях з української мови та літератури серед учасників ( та й чого там гріха таїти, й серед організаторів) звучала мова інша, та, яка вже триста з гаком років намагається переконати нас, що вона – краща, модніша і перспективніша. Вулиці імені Карла Маркса, Кірова, Леніна, Клари Цеткін, парк ім. Ленінського комсомолу, парк ім. В. Леніна. Кіровоград можна по-праву назвати містом-побратимом Херсона і відмінити громадські слухання стосовно перейменування міста, припинити суперечки щодо змін назв вулиць і знищення пам'ятників.

Та все ж у пошуках оази нам пощастило. В передостанній день перебування у Херсонському університеті ми поспілкувалися з доктором педагогічних наук, професором, головою спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій Херсонського державного університету Марією Іванівною Пентилюк.

Марія Пентилюк відома в Україні насамперед як учений-методист і автор підручників з української мови для 5-9 класів, у філологів це ім'я асоціюється із працями зі стилістики, лінгвостилістичних аспектів вивчення тексту, культури мови тощо. Разом із групою однодумців вчена розробила новий підхід до структурування підручників, нові способи навчання школярів української мови, спрямовані на виховання комунікативних компетентностей, на розвиток уміння вільно спілкуватися українською мовою в різних мовленнєвих ситуаціях. Як відомо, комунікативний підхід передбачає дотримання цілісного вивчення мови і мовлення, тож будь-яку роботу на уроці Марія Пентилюк пропонує пов'язувати з текстом. Серед найактуальніших проблеми сучасної лінгводидактики Марія Пентилюк вважає найголовнішими реалізацію стандартизованої мовної освіти у середній школі та профілізацію мовної освіти в старшій школі.

«У ці проблеми входить багато великих і малих проблем іншого плану. Як відомо, державний стандарт середньої школи реалізується в українській освіті впродовж 5-ти років, цього року за стандартизованою програмою працює вже 9-ий клас, таким чином відбувається профільне навчання учнів. Або, як ми говоримо, навчання за академічним напрямом. Якщо говорити про стандартизацію мовної освіти, то головною метою цього документа є формування комунікативної компетенції випускників середньої школи. Кожен випускник середньої школи має бути повноцінним комунікантом – володіти різними стилями й типами мовлення, бути цікавим і повноціниим співрозмовником, уміти спілкуватись у різних ситуаціях. Але найголовніше для кожної людини – це уміти спілкуватися у контексті своєї професії.

Основним нашим завданням є формування у вихованців повноцінних якостей спілкування. Це не тільки влодіння мовними нормами, це уміння будувати висловлювання з низкою якостей, які притаманні спілкуванню. Ми маємо допомогти учневі здобути такі навички, які б допомагали почувати себе комфортно у житті. Ось ця проблема для нас, для моїх колег по всій Україні виявилася на багато років ключовою. Свої напрацювання ми спробували реалізувати в процесі викладання і процесі підготовки майбутніх вчителів. До того ж, намагаємося свої ідеї розповсюдити серед студентів, серед викладачів. Але найголовніше, чого ми досягли – це спроба мовні стандарти реалізувати у комплекті підручників з рідної мови», - зазначила Марія Пентилюк. Підручники, рекомендовані Міністерством освіти і науки України, мають свою оригінальну концепцію, що покликана формувати в учнів почуття національної гідності та патріотизму. Дидактичним матеріалом виступає текст, на основі якого учні розвязують систему усних і письмових мовленнєвих завдань. Кожен із науковців, які працювали над підручниками, розробив певний алгоритм, за яким учні зможуть виконувати завдання: морфологічний розбір слова, синтаксичний розбір речення тощо.

Метою подальшої роботи Марії Пентилюк та її команди однодумців є підготовка до видання у світ підручників з рідної мови для 10-11 класів, особливістю яких буде те, що вони міститимуть профільний мовний матеріал для учнів, які уже визначилися із майбутньою професією. Наприклад, якщо вправа буде пов'язана з роботою на текстом, то подаватиметься кілька текстів спортивної, математичної чи мистецької тематики, учень матиме змогу обирати «свій» текст і виконувати завдання на профільному мовному матеріалі. Проекти підручників ми побачили у електронному вигляді, маємо надію, що скоро вони зявляться і на партах школярів.

Всеукраїнська олімпіада показала: Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка має пристойний рівень підготовки студентів. Серед тридцяти восьми університетів ми – другі за рейтингом (за результатами олімпіади), серед сімдесяти чотирьох студенів з усієї України наші студенти у першій п’ятірці. Звісно, це результат роботи наших викладачів, школа яких для нас виявилась неоціненною. Ми побачили, що імена Леоніда Куценка, Григорія Клочека, Василя Марка, Ольги Крижанівської, Василя Ожогана знає вся Україна, ми відчули гордість за свій вуз і гордість за себе. Бо нас навчають ТАКІ викладачі.