18 квітня 2010 р. студенти КДПУ ім. В.Виниченка взяли участь у всеукраїнських заходах вшанування героїв Холодноярської республіки.

Упродовж останніх 10-ти років ці заходи традиційно організовує і проводить історик та письменник Роман Коваль – людина, ентузіазмом якого повертаються із забуття імена учасників визвольних змагань 20-х рр. ХХ ст. Кілька тисяч людей з усіх куточків України та з-за її меж зібралося у цей день в центрі села Мельники Чигиринського району Черкаської області біля пам’ятника Героям Холодного Яру, щоб вшанувати пам’ять українських гайдамаків ХХ ст., полеглих у 1918–1923 роках за свою землю в боротьбі із московсько-більшовицькими окупантами.

Лише народи явлені у слові достойно можуть жити на землі… А ми себе не вмієм написать! Тішить те, що ці справедливі слова Ліни Костенко, сказані в романі «Берестечко», поступово втрачають свою актуальність щодо героїчних подій Холодного Яру. Цього року лави літописців Холодноярської республіки поповнилися новими іменами – сюди прибули поети і письменники, автори книг про ті, не такі вже й далекі, але забуті події, щоб наблизити їх до сьогоднішніх читачів на сторінках своїх творів. Серед найпомітніших – Василь Шкляр, автор нового історичного роману «Чорний Ворон» про легендарного отамана повстанців.

На меморіальному мітингу виступили також Іван Драч, Левко Лук’яненко, Роман Коваль, кобзар Тарас Силенко та інші відомі поети, письменники й громадські діячі.

Вшанування Холодноярців засвідчує, що Центральна Україна повертає собі статус колиски незборимого духу нації, того духу, про який писав ще Т. Шевченко: «І повіє огонь новий з Холодного Яру!». Саме тут вміли так запекло і несамовито боронити рідну землю, виконуючи свій обов’язок до кінця, справджуючи гасло, написане у них на прапорі: «Воля України – або смерть!». На жаль їм судилося друге. Але їхній подвиг вдихає сьогоднішнім українцям силу і віру в нездоланність їхнього духу. Саме на прикладі цих героїв має сьогодні формуватися національна ідея.

Після меморіального мітингу всі присутні відправили панахиду на могилі головного отамана Холодного Яру Василя Чучупаки та на братській могилі інших героїв на сільському кладовищі у селі Мельники, а також відвідали місце останнього бою Василя Чучупаки. Відбулося єднання однодумців, обмін енергією. Саме тут студентам вдалося поспілкуватися з Іваном Драчем, запросити його до себе в університет на творчу зустріч, яку він пообіцяв здійснити вже в травні. Узяти автографи у письменника Василя Шкляра.

Залишили враження заходи на березі Гайдамацького ставка, куди січовики гостинно запросили нас до себе на куліш. На завершення відвідали Мотронівський монастир та дуб Максима Залізняка.