Що таке НАТО? І чи варто нам туди вступати? Ці та ще інші питання були висвітлені під час кіровоградської конференції дипломатичними представництвами країн-членів Північно-Атлантичного Альянсу.

Наразі питання можливого вступу України в НАТО «пережовується» під час кожної виборчої кампанії. Причому, думки політиків (а складається враження, що представниками нашої нації є лише політики) кардинально різняться. Одні у своїх полум’яних промовах пропагують ідеї альянсу, інші – гнівно засуджують. Проте майже всі політики у своїх висловлюваннях є дуже кардинальними й непослідовними. Проросійські партій намагаються засудити «тяжіння» до НАТО, націоналістичні - підлаштувати Україну під висунуті умови. На зустрічі з аташе з питань оборони Литовської Республіки полковником Сігітасом Буткусом, аташе з питань оборони Словацької Республіки полковником Юраєм Бескидом та Надзвичайним Повноважним Послом Естонії паном Яном Хейном журналісти спробували знайти якесь раціональне зерно, баланс думок, щоб висвітлити ключові позиції, на яких базується співпраця України з НАТО.

 Під час прес-конференції представників альянсу «розвінчалося» багато міфів про НАТО як агресивний блок, який зробить Україну наріжним каменем у співпраці з Росією. Кількох годин вистачило, щоб усвідомити: інформація про НАТО, подана з легкої руки на блакитні екрани, нагадує радше якісь рожеві сиропи, ніж об’єктивне висвітлення подій, і часто є хибною. Складається враження, що ЗМІ підігрівають і без того напружену ситуацію, яка утворилася навколо альянсу.

Представники країн-членів Північно-Атлантичного Альянсу у своїх виступах окреслили основні напрямки розвитку, за якими вони рухалися до вступу в НАТО, і цілком дали зрозуміти, що коли навіть Україна захоче вступити до альянсу, вона повинна бути готова отримати негативну відповідь. Корисною, як на мене, є порада Яна Хейна: «Будьте відкритими до світу!». Дійсно, Україна попри те, що позиціонує себе як демократична країна, достатньо закрита для інших. Мова не йде про ту «совдепівську» закритість, яку колись нам вже доводилося переживати, а про недалекоглядність, невміння стежити і реагувати на світові тенденції.

У журналістів також була нагода поспілкуватися із штаб-квартирою НАТО, поставити питання, які хвилюють, і отримати аргументовану відповідь. В цілому, мова йшла про те, що НАТО не буде форсувати вступ до альянсу, оскільки українці ще абсолютно до цього не готові. Обговорене було також важливе питання: чи візьме НАТО до свого складу країну, на території якої розміщені іноземні військові бази. Навіть за таких умов, як запевнив представник НАТО, двері перед Україною не зачиняться. Отже, альянс іде на неабиякі поступки, проте ситуація всередині нашої країни доволі драматична, а думки полярні, тому вступ України знаходиться під великим знаком питання.

Українці мають зрозуміти, що ціллю є не членство в альянсі, а усвідомлення - навіщо нам це потрібно. Вирішити, чи вступ нам по зубах, можемо лише ми!