«Андрію, Андрію, на тебе вся надія. Скажи нам, Андрію, звідки ми маємо чекати надію!» - так весело кидали чобітки дівчата і ворожили на судженого в ніч на Андрія Первозванного.

Нещодавно на факультеті філології і журналістики відбулися Андріївські вечорниці. Кожен, хто завітав на них, не лише насолодився грою акторів, а й поринув у дивовижну атмосферу свята, наївся вареників, насміявся досхочу, бо які ж вечорниці без дотепних жартів та кумедних ігор?!
Особливо цікавим дійством для усіх присутніх було ворожіння. Дівчата клали на стіл тарілку з водою, навколо неї викладали стрічки з чоловічими іменами, до якої стрічки припливе свічка - таким і буде ім’я нареченого. Всіх вразило ворожіння на дзеркалах, на тінях.
Усі охочі мали нагоду вкусити калиту, поспівати українських пісень. Ну і, звісно ж, які вечорниці без вареників? Дбайливі господині їдальні щиро пригощали своїх гостей смачними вареничками з картоплею та капустою.
Запальні танці, веселі пісні, привітні усмішки і цікаві ігри відтворювали колорит справжніх українських вечорниць. Кожен, хто відвідав вечорниці, відчув неперервний зв’язок з українським народом. Адже той, хто сповнений доброти, любові до української спадщини, завжди повертається до традицій і звичаїв свого народу, бо в людині повинно жити щось святе та високе.