Головна » 2009 » Жовтень » 5 » "Солодка Даруся" стане найбільшою перемогою або падінням
"Солодка Даруся" стане найбільшою перемогою або падінням
11:09
Вистава „Солодка Даруся” у виконанні Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Івана Франка в багатьох викликала зацікавлення уже тому, що поставлена за однойменним твором Марії Матіос. На щастя, відоме прізвище виявилося не єдиним показником високого рівня спектаклю. До гри акторів – молодих, незруйнованих буденщиною та посередністю – байдужим навряд чи хтось залишився. Після вистави майже в кожного були заплакані очі. Якою ж була втіха студентів факультету філології та журналістики, коли вже наступного дня після прем’єри в Кіровограді ми змогли особисто поспілкуватися з артистами.
Як розповів нам режисер вистави Ростислав Держипільський, „Солодка Даруся” – дипломна робота студентів. Виявилося, що майже всі актори – випускники одного курсу, лише рік тому закінчили навчання. Їхнім викладачем був нинішній режисер. Саме пан Ростислав запропонував поставити „Солодку Дарусю”. Театральному спектаклю передувала радіовистава. Кожен зі студентів написав свій варіант інсценізації. „Це буде або нашою найбільшою перемогою, або найбільшим падінням”, - так Ростислав Держипільський налаштовував своїх студентів. Зрештою інсценізований твір Марії Матіос став тріумфом: зокрема на театральному фестивалі „Прем'єри сезону – 2009” молода трупа виборола перемогу у п'яти номінаціях із десяти.
Але повернімося до нашої зустрічі з акторами. Цікаво, що коли режиссер представляв нам кожного з них, то справжні імена деяких плутав з іменами дійових осіб. (Що, мабуть, свідчить про справжнє «вживлення» театрала у героя, якого грає). У розмові актори зупинилися й на окремих моментах з вистави: пісні лунають автентичні, з різних частин України. А от трембіти мовчать, як і мовчить Даруся, вони стають хрестом. Щодо інтимних сцен, то їх, за словами Ростислава, намагалися передати якомога лаконічніше, щоб не звести все до «голого натуралізму». Наступна вистава у творчих планах наших іванофранківських гостей – «Нація» за тією ж Марією Матіос.
Маланка (04.12.2009 16:26) Авторка інформації забула написати про дохленьких хлопчиків, які дровова рубали у виставі. Було дуже смішно на них дивитись. А вистава - типова малобюджетна робота, придатна для антреприз у сільських клубах.
Чим вам не догодили сільські клуби? Якщо зняти всю пафосну радість від того, що інсценізували Матіос і подивитись тверезо, то, справді, у вистави можна знайти прогріхи, але це ж все-таки не соплива какофонія "Наплачемося разом" наших місцевих затоптувачів підмостків.
Авторка інформації забула написати про дохленьких хлопчиків, які дровова рубали у виставі. Було дуже смішно на них дивитись. А вистава - типова малобюджетна робота, придатна для антреприз у сільських клубах.
Як це "кому цікаво"? Так вистава була просто шедевром!!!!!! І на зустрічі також було цікаво, актори хоч і молоді, але талановиті і в той же час веселі та з добрим почуттям гумору!!!!!!!!
