Ці рядки Володимир Підпалий присвятив Іванові Драчу – живому класику нашої епохи. Поезія, кіно, політика, громадська діяльність – це все про нього.

17 жовтня 2011 року у аудиторії 506 п’ятиповерхового корпусу викладачі, студенти та гості факультету філології та журналістики святкували 75-річчя цієї непересічної особистості.

У ході свята були озвучені найхарактерніші для творчої манери Драча вірші, проголошені його основні світоглядні позиції, показано уривки з фільмів, знятих за сценаріями митця, а також студентки навіть заспівали славнозвісні драчівські «Крила», покладені на музику українським композитором Олександром Ігнатушею.

У контексті шістдесятництва Драч – найепатажніший, людина, яка вперше заявила про можливість взаємодії поезії й науки, чим шокувала сучасників та колег по перу.

«Люблю повертати людину очима до сонця мистецтва…», - писав Іван Драч про роль мистецтва.

В одному зі своїх останніх інтерв’ю на запитання «Чи можете сказати про себе, як про втомленого романтика?» Іван Драч відповідає: «Чи я втомлений романтик? Може, я людина, яка втомилася жити. На жаль, розвіялось надто багато ілюзій. Я їх усі пережив і бачив, як вони на очах руйнувалися… Можу відверто про це казати. І разом з тим стільки неймовірно цікавого і прекрасного існує у цьому житті! Усе я сприймаю на «повну котушку» — і радію».

Отож, ще раз привітаймо ювіляра та побажаємо йому подальших творчих злетів і ще довгих років сонцепоклонництва.